НОВИНИАФІШАКІНОКАТАЛОГ ПІДПРИЄМСТВЗАКЛАДИ HoReCaКРАСА ТА ЗДОРОВ'ЯПОГОДАГОРОСКОП
28 Березня, 19:38
Это архивная запись.

Документальний фільм про головного художника УПА

Дата:25 Квітня 2018
Час:14:00
Місце:Полтавская обласная универсальная научная библиотека им.Котляревского

улица Небесной Сотни (Ленина), 17  на карте Полтавы

тел.: Тел.: (05322) 2-17-83 Тел./факс: 56-99-30

Полтавське обласне об*єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка запрошує на зустріч з лауреатом Шевченківської премії, відомим кінорежисером - документалістом Михайлом Ткачуком та перегляд його фільму про всесвітньо відомого художника Ніла Хасевича, який, будучи інвалідом, пішов в УПА й до останнього боровся з російсько-комуністичними загарбниками своїм різцем та пензлем. Загинув та ворогам не здався.

ДОВІДКА:
Ніл Хасевич є одним з найбільш видатних, але, на жаль, маловідомих українських художників. У СРСР його творчість забороняли, а роботи зберігалися в архівах КДБ. Біографія дуже цікава. Це – унікальна доля унікальної особистості, чиє життя припало на час визвольних змагань
України за незалежність. Народився 13 листопада 1905 року в селі Дюксин на Рівненщині. Батьки були людьми релігійними. Він і сам був людиною глибоко віруючою. Певною мірою це вплинуло на його майбутню творчість і все життя в цілому. Деякий час Хасевич навчався в Рівненській гімназії, але повного курсу так і не закінчив. Можливо, на заваді стало те, що у 1922 році під час аварії поїзда втратив ногу. Але в 1926 р. вступає вільним слухачем до Варшавської академії мистецтв. У 1929 р. складає екстерном екзамени у гімназію і вже з лютого 1930 р. стає повноправним студентом. Фахову малярську підготовку Хасевич проходив у професорів Котарбінських,
графічну – у професора Владислава Скочеляса.
Як художник, Ніл Хасевич проявив себе у найрізноманітніших напрямках – малярстві, гобелені, графіці. Перебуваючи у скрутному фінансовому становищі, він кілька разів був змушений брати академічну відпустку і закінчив академію лише у 1939 р. Під час літніх канікул Хасевич мандрував селами Рівненщини, шукаючи старовинні церковні книги та візерунки для тканин. Для опанування старовинного шрифту він власноруч переписав Пересопницьке Євангеліє, займався також ткацтвом і килимарством. Свій останній екзамен з цього курсу він склав 17 лютого 1934 року. 

У декларації із вибору спеціальності в лютому 1933 р. Ніл Хасевич записав: "графіка і ткацтво". Був одним з найталановитіших художників-графіків того часу, неперевершеним майстром екслібрісу – за 1931-1944 рр. він створив понад 30 екслібрисів. Працював він і над українською абеткою. Улюбленою його технікою був дереворит. Як один з засновників, входив до українського мистецького гуртка "Спокій", який видав два альбоми художника: "Дереворити" та "Екслібріси".

Під час навчання і в наступні роки Ніл Хасевич не стояв осторонь політики. Він входив до Волинського Українського Об*єднання, Української Громади. З 1944 і до 1952 р. Хасевич разом з учнями перебував на нелегальному становищі, постійно знаходячись в бункерах чи криївках. І хоча у нього була можливість переправитися на Захід, він вважав за необхідне залишитись в Україні і загинути в боротьбі за неї, бо чудово розумів, що всі, хто залишився – приречені. Загинув Ніл Хасевич в березні 1952 року в Німанському лісі (Рівненщина). Коли бункер, де він переховувався із своїми учнями, оточила група НКВС і запропонувала здатися, Хасевич з бійцями заспівали "Ще не
вмерла Україна" і застрелилися.
Одним з перших, хто зацікавився творчістю Ніла Хасевича уже в наш час, був кінорежисер Михайло Ткачук. Він зняв фільм про долю художника. Саме завдяки йому до Волинського краєзнавчого музею в Луцьку були передані роботи Хасевича, що зберігалися в архіві місцевого відділу КДБ. Під час заходу "Просвіти" Михайло Ткачук представить свій фільм та відповість на запитання ЗМІ.



разместить рекламу
разместить рекламу
разместить рекламу

Використання матеріалів сайту дозволяється за умови обов'язкового вказівки активного, не закритого для індексації пошуковими системами, не скриптового гіперпосилання на сайт Полтава-Інфо - Poltava.Info, для друкованих видань - з формулюванням "за матеріалами сайту Poltava.Info".

Увага! Копіювання інформації із розділів Афіша Полтави, Заклади HoReCa, Здоров'я та краса, Каталог підприємств заборонене у будь-якому вигляді!

Адміністрація сайту Полтава-Інфо не завжди поділяє думку авторів статей і не несе відповідальності за зміст інформації, яка розміщується відвідувачами ресурсу.

© 2004-2024 "Полтава-Інфо" інформаційний сайт
Про нас
|
Розміщення реклами
|
Контакти
|
Зворотній зв'язок