Документальний фільм про головного художника УПА

Полтавське обласне об*єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка запрошує на зустріч з лауреатом Шевченківської премії, відомим кінорежисером - документалістом Михайлом Ткачуком та перегляд його фільму про всесвітньо відомого художника Ніла Хасевича, який, будучи інвалідом, пішов в УПА й до останнього боровся з російсько-комуністичними загарбниками своїм різцем та пензлем. Загинув та ворогам не здався.

ДОВІДКА:
Ніл Хасевич є одним з найбільш видатних, але, на жаль, маловідомих українських художників. У СРСР його творчість забороняли, а роботи зберігалися в архівах КДБ. Біографія дуже цікава. Це – унікальна доля унікальної особистості, чиє життя припало на час визвольних змагань
України за незалежність. Народився 13 листопада 1905 року в селі Дюксин на Рівненщині. Батьки були людьми релігійними. Він і сам був людиною глибоко віруючою. Певною мірою це вплинуло на його майбутню творчість і все життя в цілому. Деякий час Хасевич навчався в Рівненській гімназії, але повного курсу так і не закінчив. Можливо, на заваді стало те, що у 1922 році під час аварії поїзда втратив ногу. Але в 1926 р. вступає вільним слухачем до Варшавської академії мистецтв. У 1929 р. складає екстерном екзамени у гімназію і вже з лютого 1930 р. стає повноправним студентом. Фахову малярську підготовку Хасевич проходив у професорів Котарбінських,
графічну – у професора Владислава Скочеляса.
Як художник, Ніл Хасевич проявив себе у найрізноманітніших напрямках – малярстві, гобелені, графіці. Перебуваючи у скрутному фінансовому становищі, він кілька разів був змушений брати академічну відпустку і закінчив академію лише у 1939 р. Під час літніх канікул Хасевич мандрував селами Рівненщини, шукаючи старовинні церковні книги та візерунки для тканин. Для опанування старовинного шрифту він власноруч переписав Пересопницьке Євангеліє, займався також ткацтвом і килимарством. Свій останній екзамен з цього курсу він склав 17 лютого 1934 року. 

У декларації із вибору спеціальності в лютому 1933 р. Ніл Хасевич записав: "графіка і ткацтво". Був одним з найталановитіших художників-графіків того часу, неперевершеним майстром екслібрісу – за 1931-1944 рр. він створив понад 30 екслібрисів. Працював він і над українською абеткою. Улюбленою його технікою був дереворит. Як один з засновників, входив до українського мистецького гуртка "Спокій", який видав два альбоми художника: "Дереворити" та "Екслібріси".

Під час навчання і в наступні роки Ніл Хасевич не стояв осторонь політики. Він входив до Волинського Українського Об*єднання, Української Громади. З 1944 і до 1952 р. Хасевич разом з учнями перебував на нелегальному становищі, постійно знаходячись в бункерах чи криївках. І хоча у нього була можливість переправитися на Захід, він вважав за необхідне залишитись в Україні і загинути в боротьбі за неї, бо чудово розумів, що всі, хто залишився – приречені. Загинув Ніл Хасевич в березні 1952 року в Німанському лісі (Рівненщина). Коли бункер, де він переховувався із своїми учнями, оточила група НКВС і запропонувала здатися, Хасевич з бійцями заспівали "Ще не
вмерла Україна" і застрелилися.
Одним з перших, хто зацікавився творчістю Ніла Хасевича уже в наш час, був кінорежисер Михайло Ткачук. Він зняв фільм про долю художника. Саме завдяки йому до Волинського краєзнавчого музею в Луцьку були передані роботи Хасевича, що зберігалися в архіві місцевого відділу КДБ. Під час заходу "Просвіти" Михайло Ткачук представить свій фільм та відповість на запитання ЗМІ.