Книжкова виставка "Іван Багряний – людина з душею поета і митця"

Багряний Іван (справжне прізвище та ім’я – Лозов’яга Іван Павлович) народився 2 жовтня 1906 року в с. Куземині Зіньківського повіту, Полтавської губернії, тепер – Охтирського району Сумської області, український письменник, публіцист, редактор, громадсько-політичний діяч. Навчався в Київському художньому інституті. Писати почав ще в школі.

Перші свої твори опублікував в 1925 році, а перша збірка віршів вийшла у 1927 році. Належав до літературного об'єднання "Майстерня революційного слова", яке обстоювало засади професійної кваліфікованості і чинило опір партійної політизації літератури. В 1932 році був репресований за "політичний самостійницький ухил в літературі". Арешт і засудження лише зміцнили його політичну позицію. Був змушений емігрувати до Німеччини, де займався активною літературною та громадсько-політичною діяльністю. Помер 25 серпня 1963 р.

Постать Івана Багряного – одна з найдраматичніших і найяскравіших в українському письменстві першої половини ХХ ст. Переслідуваний на Батьківщині, замовчуваний всі повоєнні роки, він лише останні роки став відомий на Україні. Тут опубліковані кілька його романів, за його творами знімають фільми, з’являються дослідження про нього, а у 1992 році йому присуджено Державну премію України імені Тараса Шевченка.
Відділ краєзнавства підготував виставку до 110-річчя від дня народження письменника "Іван Багряний – людина з душею поета і митця". Яка діє з 3 жовтня.